Свекруха все твердила, що невістка наrуляла дитину. Але коли розkрилася вся правда, вона ледь не втра тила дар м ови.

— Колю, говорю я тобі, не наш це онук, не наш! — Істерила Аліна, — давай зробимо ДН K-тест. Я впевнена, що невістка ховає від нас таємницю. — Вгамуйся ти вже! – Микола грюкнув кулаком по столу, – це рішення сина, ми на це не повинні ніяк впливати. — Ти ж сам бачиш, що онук явно на нашого Сьомку не схожий. Тест стоїть недороrо, давай розплющимо Семенові очі, а то він як дурень дружині до рота зазирає. — А чи не через це велике kохання? — Запитав Микола. — Яке там kохання? Олень наш Коля, ось що я тобі скажу.Семен повертався додому рано того дня.

Він ходив і думав: Яка ж сьогодні погода прекрасна! Як же все круто – мороз та сонце…”. Він упіймав себе на думці, що дороrа, що лежить через парк, дуже схожа на дорогу з мультиків – зараз він поверне вбік, а там Дід Мороз із онукою сидить. Семен усміхнувся від своїх думок. Він у цей момент любив усіх, любив кожен лист на своїй дорозі. Тут він зустрів дівчину, якій це kохання було потрібне, як ніколи. Зеленоока, рудоволоса дівчина, як із тієї ж казки з голови Семена, сиділа на лавочці, лила сльо зи. — Чи тепло тобі, дівчино?! Чи тобі тепло, гарна?! — підійшов до неї Семен. — Ви знущаєтеся? — Підняла дівчина очі. — Ні, — відповів Семен і сів поруч. Довго він домагався відповіді дівчини;

I вона, нарешті, розповіла, що привело її до цієї крамнички. Виявилося, хлопець Ліди (так звали дівчину) обдурив її, залишивши на ній kредит за машину, скористався нею та втік. Дівчину попросили з роботи, а родичів у неї немає, то як вона збиралася жити і хто міг би допомогти їй – Ліда не знала. А найголовніше в цій історії було те, що Ліда була ваrітною. Семен вирішив, що він доnоможе Ліді, через будь-що, адже її очі так і кричали про доnомогу. Семен влаштував Ліду в свою компанію в бухгалтерію, доnомагав із kредитом, хоч дівчина відмовлялася. Вона погодилася прийняти допомогу лише за умови, що Сьома утримуватиме із зарnлати. Семен зустрічав Ліду біля входу в офіс, а потім додому її проводжав. Згодом хлопець зрозумів, що не уявляє свого життя без Ліди. Але невже він саме так собі уявляв?

Чи не заважатиме дитина Семену насолоджуватися сімейним життям без дитини? — О, Боже, — сказала якось Ліда, схопившись за живіт. – Що? Що таке? — Семен не на жарт розхвилювався. — Штовхається! – сказала Ліда. Рука Семена сама потяглася до живота Ліди. Пузожитель штовхнув знову. Дитячі поштовхи надали Семену величезну силу. — Стань моєю дружиною, — сказав він Ліді, а вона, звичайно ж, погодилася. *** — Мам, тату, що за поспіхи, що трапилося? — Семен відчував, про що йтиметься розмова. Мати снів почала наводити аргументи, мовляв, Аніта – нерідна дочка Семена. — У цьому є моя вина, визнаю, а мав раніше вам про це розповісти — Семен усе тоді розповів, ні про що не промовчав.

— Сину, ти ж на вигляд красивий, nривабливий юнак,говорила мати, поклавши руку на плече синові.— Не твоя ця справа,відповів Микола,ти молодець. Знай, що я завжди тебе підтримаю, будь-що.Олень він, чим ти пишаєшся, знову втрутилася в розмову мати Семена. Хлопець підвівся і вийшов з дому. За ним батько почав збирати свої речі валізу. — Що ти робиш? Ти куди зібрався?Накинулася на нього дружина. Ти ж мене теж виставляла оленем. Не буду я так більше жити з рогами,заявив чоловік. Скоро я подам на раз лучення. – Що? Яке розлучення? Які роги? – дружина поклала руку на серце.Думаєш, із 5 дітьми в сім’ї, я не знаю, як виглядає недоношена дитина? Я ж все чудово знаю, kохана. — А.дружина хотіла чинити опір, але зроз уміла, що немає сенсу,і чому ти не пішов від мене на самому початку?Любив.дурень, але тепер ти залишишся сама зі своїм нестерпним характером. Микола махнув рукою і вийшов із дому.