Свекор заборонив мені народ жувати дівчинку, а коли я все-таки її наро дила, то чоловік вчинив із нами як останній негідник

Я вийшла заміж дуже молодою і ми з чоловіком жили у домі його батьків. Сім’я була патріархальна та всім керував його батько. Так вийшло, що у їхній сім’ї вже третє покоління поспіль народжувалися лише хлопчики. Тож мою дівчинку вони не прийняли. Вважали, що дитина або нагуляна, або я якась ущербна раз не змогла наро дити хлопчика. Ще якийсь час вони терпіли мене з дитиною у своїй оселі, а потім… Вперше я вийшла заміж за свого однокласника відразу після випускного.

Окремого житла ми не мали, тому ми жили з його батьками. З першого дня стало зрозуміло в яку патріархальну сім’ю я потрапила. Свекор вирішував усе і за всіх, і йому ніхто не заперечував. Власне, мене це не надто напружувало, поки я не заваrітніла. Виявилося, що в сім’ї чекали народ ження онука, і лише онука. Вже третє покоління поспіль у сім’ї народжувалися лише хлопчики. Дівчата вважалися якимись неповноцінними.

Навіть мій чоловік був певен, що дівчинка від нього наро дитись не може. Хіба дружина йому трапилася якась хво ра чи невірна. Ці розмови мене дуже засмучували, і я наважилася обговорити все зі свекрухою. Та мене заспокоїла, сказавши, що сама свого часу дуже переживала з цього приводу, але час минав і вона одного за іншим наро дила чотирьох хлопців.

Так що і мені хвилю ватися нема про що. Швидше за все, я теж народ жу хлопчика. Проте я наро дила дівчинку. Всі мами радіють своїм дітям, а я гірко заnлакала, коли мені сказали стать дитини. І побачити розчарування в очах батька дитини було дуже образливим. Я так переживала за свою дівчинку. На витяг з ліkарні свекор не приїхав. Свекруха з невісткою розглядали дитину і розчулено щебетали, але чоловік залишався байдужим до всього цього.

А буряк будинку на дитину навіть не подивився. Я все сподівалася, що згодом, вони навчатимуться любити мою дівчинку, адже вона ні в чому не була винна. Але час минав, нічого у їхньому відношенні до дитини не змінювалося. Навпаки, її плач дуже дратував чоловіків у домі.

Свекруха намагалася мене підтримувати, але ситуація в будинку залишалася напруженою. А одного прекрасного дня, чоловік просто відвіз мене до батьків і залишив там. Я все чекала, що він схаменеться і мені було дуже соромно перед батьками. Але батьки мені ні в чому не дорікали. А тато взагалі заборонив мені думати про чоловіка. — Навіщо тобі цей придурок, — казав він. – Людина, яка зрадила власну дитину, гідна лише зневаги. А ти нормального чоловіка ще зустрінеш.

І все у вас із донькою буде добре. Так і сталося. Я вийшла заміж вдруге. Від другого шлюбу маю двох синів і ми всі разом живемо дуже дружно. З родичів по батькові моєю донькою цікавиться тільки колишня свекруха. Вона робить дитині подарунки, зустрічається із нею на нейтральній території. Дівчинка в мене дуже ласкава і мені дуже шкода її батька, якому невтямки, чого він сам себе позбавив.