Мені подзвонив Олег і запросив на своє з Вікою весілля. Я відразу уточнила, тільки я, або дочка і цивільний чоловік також серед запрошених. Брат відповів, що буде радий бачити лише найближчих йому людей, і я зрозуміла, що Віталік до цього переліку не входить.

Діло було так. Покликав мене мій двоюрідний брат на весілля. Вірніше, передав запрошення. Я тоді була ще незаміжня, але ми з моїм цивільним чоловіком були в стосунках 6 років і нашій спільній дочці було 4 роки. Я подякувала йому в соц. мережі за запрошення і перепитала, запрошує він мене з чоловіком і дитиною. На що він відповів: «Розумієш, сестричка, ми на весілля кличемо лише рідних людей …» Загалом, покликав він мене без мого «чоловіка», але з донькою. Гаразд, я це «з’їла» і навіть не образилася (хоча треба було). Я замовила сукню, щоб не зганьбити, так би мовити, брата. Через тиждень він мені пише: «Сестричка, ви точно з донькою будете? Треба точно сказати, тому що завтра ми оплачуємо місця». Я його запитала, мовляв може місць не вистачає (кафе невелике), так ми не підемо тоді. Він запевнив мене, що місць достатньо, просто він усіх перепитує. Чесно, осад залишився. Коли я запрошувала на весілля людей, я їх не перепитувала сто раз, чи підуть вони …

Я сказала Олегу, що дочка буде на руках, щоб не замовляв їй окреме місце. Він погодився, каже, що й інша родичка дівчинку 3 років теж на руках тримати буде. Все ніби добре, плаття пошили. Але ось за 2 тижні до весілля він мені пише: «Привіт, сестричка. Дізналися, що і до чого, в загальному там буде дуже шумно. Напевно, краще залиш дочку вдома з чоловіком. Родичка теж так вирішила і вдома дитину залишить. Сама розумієш, малятам важко буде в галасливому натовпі «. Чесно, я була здивована! По-перше, моя дочка (4 роки!) дуже комунікабельна дівчинка, обожнює свята, добре танцює. Тим більше, я говорила Олегу, що візьму її на 2-3 години і чоловік її забере. Чесно, я вже була на піку і відмовилася йти на весілля. Так, що це таке, запросити і три рази диктувати купу умов! Олег потім написав, що мовляв бери і чоловіка вже й дитину. Але я наполягла на своєму і не пішла. Повинна ж бути якась гордість. До речі, подарунок я все ж передала. А Олег потім заніс мене в чорний список в соц. мережах. А як ви вважаєте, чи правильно я поступила чи ні?