Коли я сиділа вдома з дитиною, чоловік nринижував мене і дорікав rрошима. Ситуація змінилася, але забуте чи минуле?

Ми познайомилися в компанії спільних друзів, і, на подив усіх, хто нас знав, відразу і взаємно стали відчувати симпатію. Нас накрило хвилею великої любові. Степан пропозицію мені зробив через місяць після знайомства. Я роздумувала не дуже довго-голова від почуттів паморочилося. В цілому з моменту першої зустрічі до весілля пройшло всього півроку. У Стьопи своя квартира, тому іпотека нам не загрожувала. З народженням дітей спільно вирішили не поспішати. Жили, як то кажуть, для себе. Подорожували, якусь подушку фінансової безпеки «набивали». Коли дочка Ніка народилася, відкладені гроші знадобилися. Були проблеми зі здоров’ям, і у неї, і у мене. Спасибі лікарям — витягли нас обох! Мій амбітний план вийти на роботу, як тільки Ніке виповниться 3 роки, пішов прахом. Ясно було, що з її здоров’ям в дитячий сад зарано, та й місце ще не дали. Написала заяву за власним бажанням, і «сиділа» вдома. Займалася господарством, і якось так вийшло, що за фактом все гроші знаходилися в руках у чоловіка. За масштабними покупками їздили разом. По дрібницях — просила у нього, а про якісь глобальні шопінг по одязі або косметики не думала- та ніби й не треба було. Однак одна ситуація відкрила мені очі, що взаємини у нас в родині якісь неправильні.

Збиралася зі шкільними подружками 10-річчя випуску висвятити. Прошу Стьопу: — Слухай, ми вирішили «круглу дату» з однокласниками відсвяткувати, але мені зовсім не в що вбратися! Дай, мені, будь ласка, гроші або карту — я по магазинам пробіжуся, та й Ніке чобітки малі будуть, і курточку на весну вже доглянути треба. Реакція чоловіка була приголомшливою! — Не розумію, навіщо взагалі ці зустрічі випускників придумали. Що за охота дивитися на чужих людей, і самої красуватися? — Чому відразу красуватися? Мені просто вже набридло в 4 стінах. Кожен день майже одне і ті ж! Я втомилася сидіти вдома. І у відповідь мені мій дорогоцінний заявляє: — Так ти не сиди! Ось проблему вигадала! З Нікою на майданчику дитячої гуляй. У магазин сходи. Чобітки їй купи. За рибою на ринок змотатися — давно вже не балувала мене. Запечешь, як завжди, потім посидимо в домашній обстановці, відсвяткуємо що-небудь. Привід знайдеться. Я просто в шоці була. Ось як чоловік до мого бажання вирватися з побутової метушні ставитися. Підвищила трохи голос: — Чи не прикидайся, що не зрозумів, про що я! Мені набридло вдома. Мені треба з людьми спілкуватися, з подружками вибиратися поговорити-попліткувати. Хіба часто прошу? Подальшого припустити не могла. Степан мене як водою крижаною облив: — Знаєш, а я втомився вас утримувати! Ви ж сидите на моїй шиї, звісивши ніжки, і просто тягніть з мене гроші. На таку образу я не знала, як і реагувати.

Напевно, ми б і далі в сварці у взаємних образах дійшли, але на кухню, де ми розмовляли, Ніка прийшла. Загалом, перебували в стані тихої зварювання, а я гарячково думала, що ж мені робити. Зрозуміло, що у чоловіка від любові до мене нічого не залишилося. Так, вона не вимірюється грошима, але він же дорікнув, що Ніка йому в тягар. Намагалася повернутися до неприємної тиме, а він, пославшись, що на роботу пізнається, боягузливо втік з дому. Я залишилася наодинці зі своїми сумними думками. Побродила по інтернету. Подивилася варіанти з віддаленою роботою. У подружок розпитувала, але ні в кого не було вакансій для жінки з дитиною. Придумала, що буду в’язати на замовлення, благо справа це люблю і вмію. Першими «клієнтками» були знайомі. Потім вже «сарафанне радіо» спрацювало. Зрозуміло, мільйони не перевертала, але свої гроші з’єднання єднання з’явилися. З чоловіком до розмови про гроші не поверталися, але якось непомітно він став від великих покупок дистанціюватися. Виходило, що мій дохід йшов на продукти, а він — то машину на новішу модель поміняє, то ще кудись гроші вкладе. Потім випадок допоміг на хорошу стабільну роботу влаштуватися — замовниця запропонувала відмінний варіант. Ніке нарешті місце в садочку дали. Всі витрати на нього виявилися повністю моїми. Степану справи ні до мене, ні до дочки немає. Живе він удома, але от назвати нас родиною я не можу. Замислююся про розлучення. Шкода тільки дочка без батька залишать.