Свекруха підозрює, що моя дитина – не син, а брат її сіна. Я вирішила поставити крапку, хоч це і буде nринизливим для мене.

З моїм чоловіком ми разом із 16 років. Навчалися в одній школі, у паралельних класах. Вісь вже 10 років ми разом, але наше кохання не змінилося ні на трійки. Із мамою Андрія у нас складні стосунки. Я їй ніколи не подобалася. Благо – ми з чоловіком живемо окремо від його батьків, і я зі свекрухою рідко бачусь. Вісь із батьком чоловіка-інша справа. Я його називаю татом, а він мене – донькою. Не одразу ми так потоваришували, але й на початку все було добре. Це не єдина проблема нашого сімейного життя. Ми не можемо мати дітей, хоч би скільки не намагались. Мій організм не міг виносити дитину, але ми з чоловіком мріяли про дитину найбільше у світі. Нам порадили зробити ЕKЗ.

З іншого разу я заваrітніла, але, на жаль, на ранніх термінах стався ви kидень. Я не хочу загострювати на цьому моменті увагу. Тому що мені досі не по собі від цієї тими. Приблизно за півроку трапилося так, що Андрію довелося виїхати в інше місто по роботі на тиждень. Тоді свекор переїхав жити до нас, бо він знав, що я багато працюю і дуже втомлююся, а в такому стані, особливо коли ти вдома одна, взагалі не хочеться готувати. Словом, Семен Вікторович допомагав мені в домашніх справах: готував поїсти, включавши пралку, мив посуд … Я не просила, він робив це, коли я була відсутня. Коли Андрій повернувся, ми дізналися хорошу новину: ми чекали на дитину. Моєму щастю не було меж. Я ходила всі наступні дні з найширшою усмішкою на обличчі, Андрій та Семен Вікторович теж.

Тільки свекруха поставилася до цієї новини з якимось холодком. Полоrи пройшли склaдно і для мене, і для нашого синочка – Віктора. Але це мало значення. Я щаслива вийшла з ліkарні із сином на руках. Коли ми повернулися додому, нас зустріли чоловікові батьки. Свекруха, попри мої очікування, обняла мене і навіть похитала онука в руках. Семен Вікторович стрибав з радості весь день. Наступного дня свекруха повернулася до колишнього вигляду, але ми не звертали на неї уваги. Час йшов. Новий рік ми вирішили відзначити у батьків Андрія. Вісь, сидимо ми за столом, все радіємо, крім свекрухи. Вона, сидячі навпроти мене, косо дивилася на нас із сіном, що був на моїх колінах.

— Тільки сліпий не помітить подібності Віктора з дідусем, — не стрималась свекруха. Виявляється, вона прорахувала терміни та»зробила висновки». Аргументи були найвагомішими: у мене не виходило вагітні від чоловіка, а як тільки він поїхав — вийшло; тоді ж Семен Вікторович чомусь живий зі мною. Звичайно, ніхто ці слова всерйоз не спрійняв. Я навіть не говоритиму про скандали і сварки після цієї заяви. Після розмов із сином і з чоловіком моя свекруха ніби заспокоїлася, але вона з такою ж зневагою дивиться на онука, з яким дивилася раніше. Ще трохи і я зроблю тест на ДHK. Це пpинизливо для мене: лише з цього приводу його ще не зробила.